ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

ІНФОРМАЦІЯ


Герб Прапор

Основні дані

Код КОАТУУ:1221400000

Утворений:1965 р.

Населення:77 868

Площа:1 388 км2

Густота населення:56 осіб/км2

Поштові індекси:49490-52072

Телефонні коди:+380-3855

Населені пункти та ради

Районний центр:Дніпропетровськ

Кількість міських рад:1

Кількість селищних рад:2

Кількість сільських рад:14

Кількість міст:1

Кількість смт:2

Кількість сіл:34

Районна влада

Адреса адміністрації:52005

Дніпропетровська обл.

Дніпропетровський р-н

смт.Ювілейне,вул.Теплична 5

Веб-сторінка:
http://oblrada.dp.ua/local/dnipropetrovsky

Голова РДА:Снісаренко Сергій Георгійович

Голова районної ради:Лінський Вячеслав Якович

Гімн

Ще не вмерла Україна,
И слава, и воля!
Ще намъ, браття-молодці,
Усміхнетця доля!
Згинуть наші вороги,
Якъ роса на сонці;
Запануємъ, браття, й ми
У своій сторонці.
Душу, тіло ми положим
За свою свободу
И покажемъ, що ми браття
Козацького роду.
Гей-гей, браття миле,
Нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати,
Пора волю добувати!
Наливайко, Залізнякъ
И Тарасі Трясило
Кличуть насъ изъ-за могилъ
На святеє діло.
Изгадаймо славну смертъ
Лицарства-козацтва,
Щобъ не втратить марне намъ
Своего юнацтва.
Душу, тіло и д.
Ой Богдане, Богдане,
Славний нашъ гетьмане!
На-що віддавъ Україну
Москалямъ поганимъ?!
Щобъ вернути іі честь,
Ляжемъ головами,
Назовемся Украіни
Вірними синами!
Душу, тіло и д.
Наші браття Славяне
Вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щобъ ми
По-заду зістались.
Поєднаймось разомъ всі,
Братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги,
Най воля настане!
НОВИНИ

КАМ'ЯНСЬКЕ. ВІРА

КАМ'ЯНСЬКЕ. ВІРА
СВИСТУН виступила в бібліотеці зі своєю поезією

5 вересня у Кам’янському відбулася творча зустріч з українською поеткою Вірою Свістун(Київ). Студенти індустріального коледжу прохолодно зустріли поетесу. Не звикли суворі кам’янські хлопці і дівчата  до  поезії,   до відвертості, до відкритості, майже соромилися свого захоплення поезією. Але емоційна, щира і лагідна Віра Іванівна зуміла відчути стан аудиторії і захопити, майже взяти її у поетичний полон. Розмовляли на рівних:про перше кохання, про життя, про війну  і , звичайно ж, про мир, про те як народжуються вірші, про неймовірно чуттєвий цикл віршів до картин художниці з Канева Любові Міненко. Було видно як теплішали очі у хлопців і дівчат. Оплесками проводжали студенти Віру Іванівну  і, мабуть, найвищою нагородою для поетки, були слова хлопця, якій виходив з аудиторії останній ,-«Хороші вірші».