ЩОДЕННИК КУХАРУКА

ЩОДЕННИК КОЧУКОВА

Україна
ІНФОРМАЦІЯ
Герб Прапор

Основні дані

Столиця:Київ

Найбільше місто:столиця

Державна мова:Українська

Гімн

«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
АР Крим Вінницька Волинська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київ Київська Кропивницька Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Севастополь Січеславська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська
ПАНОРАМА

Ірина МИРОНЕНКО: Літературний обіг нагадує ходіння керенок чи дойчмарок

Ірина МИРОНЕНКО: Літературний обіг нагадує ходіння керенок чи дойчмарок
відповіді на анкету письменника СУЧАСНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Чи можете Ви чітко означити своє місце у літературі?

Навіщо? Чітко вказані місця у залізничних квитках. За літературний перший клас чи спальний (меморіальний) вагон хай інші товпляться.

Ставлення до клясики. Кого бракує у літературному обігу?

Літературний обіг нагадує ходіння керенок чи дойчмарок. Колись знайшла на городі німецьку монету 1942 року. Подивувалася і вирішила зайвину прибрати кислотою. Школярка-експериментаторка, років 12 було чи й менше. Від монети у склянці залишився сріблястий кружечок. Усе карбування зітерлося. Отак і з класиками. Надмірне їхнє перечитування, точніше перекоментовування з акцентом або на сексуальних, або на політичних уподобаннях, скидається мені іноді на оту спробу відчистити німецьку монету. Тут варто аналізувати шкільну програму, але у мене вдома немає школярів і у школі я не працюю. Якось запитала одну завучку, вчительку української літератури і мови, з нашої області, чи є у шкільній програмі Вершники Яновського. Вона завибачалася, що у старших класах не викладає і програму для них не знає. Фраґментарне уявлення про все на світі, кліпове сприйняття і класики, й сучасної літератури відрізняє учителів, з якими перетиналася останнім часом. Де ж іще з’явиться охота до книжки, як не у школі? Або остаточна відраза до будь-якого друкованого слова у довгому тексті.

Чи бракує Вам ринку продажу книжок та ринку авторського права в Україні?

ТАК!!!

Охарактеризуйте стан сучасної української поезії, назвіть імена.

Та це вже лекція. Розмежування поколінь, самозакоханість і старих, і малих, і середніх зашкалює. Інтернет відкрив графоманські шлюзи. Поетичні спільноти множаться, діляться, зникають і нові виникають. Паролі, явки, імена? Кого перечитую, згадую подумки, але їх немає в рейтингах чи проектах на ТБ. Тетяна Шамрай (Харків), Оксана Лозова (Львів), Тарас Федюк (від Одеси через Київ і далі). Із молодших – Катерина Карабєн-Фортун (Маруіполь).

Охарактеризуйте стан сучасної української прози, назвіть імена.

Тут мені важче. Читаю значно більше світової літератури. Хто спадає на думку? Галина Пагутяк. Степан Процюк. Ян Гал (Харків), розхристаний дебют із повістю «Червоний заєць». Просто з останнім у переліку пов’язала, що читала не так давно з української прози, написаної у моєму місті. 6.Охарактеризуйте стан сучасної української драматургії, назвіть імена. Із драматургією – зовсім занапащено для мене. Театрал я нікудишній, у театрі була востаннє у березні. П’єси просто так не читаю. Хіба що назву Степана Пасічника (Харків, театр Шевченка і театр PS). Він переклав українською і поставив «Королеву краси» Мартіна Макдонаха. Але це ж переклад! І зробив він це не учора, просто цього місяця знову йшла Королева. Німці поставили у Харкові цікаво «Депеш мод» за Жаданом. Грали студенти на сцені Театру для дітей і юнацтва. Жадана у 90-х не взяли підпрацьовувати на радіо, коли ще був студентом, а потім аспірантом у пед., але він приятелював з хлопцями нашої редакції. Шматки просто фотографічно списані з тодішніх радіобуднів. Тобто дуже приватне враження. Побутове.

 Чи здатна українська література не просто вижити у лавині бездуховности, яка вкотре захопила спільноту, а створити індивідуальні стації спротиву?

Та то в СРСР не було волі демонструвати свою тупість, соцмереж не існувало, натомість культивувалася легенда про «самую чітаємую націю», а читали Проклятих королів і Джека Лондона. Ну, ще Дєтєй Арбата. Потім водій, який збирав макулатуру (здавали в редакції Харківського обласного радіо сценарії та чернетки), а в обмін привозив усіх отих Дрюонів, почав возити обласне начальство і сам у 90-х став нардепом. Тепер десь у США. Тобто суспільне здичавіння почалося після 1917 року чи й раніше. Навчені читати почали писати наклепи і книжки паралельно. Тепер не письменники, а суціль учасники проектів. У такій формі література ще проіснує, потім буде щось нове.

Яким Вам бачиться майбутнє української літератури?

Вірші китайською, романи англійською, критичні огляди українською, написані чорнилом (як унікальний майже вимерлий вид ремесла – майстер-класи для охочих в Ніч Літератури – єдиний день, коли публіку запрошують читати і щось навіть написати). Років через 100. Хай хтось озветься оптимістичніше. Мені сценарій радіопрограми час писати.

12 липня 2019 р.

м. Харків.